Спілкуймося правильно

     

Світ слова

  Як наголошувати слова

Тренажер з правопису української мови

Пізнавайте, вчіться, розвивайтесь!

http://posibnyky.vntu.edu.ua/u_m/z.htm
Тренажер поєднує теоретичні положення й практичні завдання, що сприяє засвоєнню граматики української мови і вдосконаленню правописних навичок. Навчальні матеріали додатково містять різноманітну пізнавальну інформацію.


Як називають жителів різних країн, міст, країв? 
Суфіксальні моделі, що позначають назви мешканців населених пунктів України (катойконіми) та різних народів (етноніми)
Назви мешканців населених пунктів і назви народів містять у собі важливу історико-етнографічну інформацію, тому їх будова потребує чіткої вмотивованності через визначальні мовні засоби. До них належить найпродуктивніша словотворна модель із суфіксом -ець (у формі чоловічого роду), -к-а (у формі жіночого роду) та -ц-і у формі множини, на зразок:

Горішні Плавні -  горішньоплавенці та горішньоплавняни, горішньоплавенець, горішньоплавенка, горішньоплавнянин, горішньоплавнянка;
Чорноморськ - чономорчани, чорноморчанка, чорноморчанин;
полтав-ець — полтав-к-а — полтав-ц-і;
тернопол-ець — тернопіль-к-а — тернополь-ц-і;
луган-ець — луган-к-а — луган-ц-і.

Зазначені суфікси приєднуються до топонімів на:
-ан-и: Бережани — бережан-ець — бережан-к-а — бережан-ц-і;
-ин: Гусятин — гусятин-ець — гусятин-к-а — гусятин-ц-і;
-єв-е: Єнакієве — єнакієв-ець — єнакієв-к-а — єнакієв-ц-і;
а також до основ на:
-город: Вишгород — вишгород-ець — вишгород-к-а — вишгород-ц-і;
-град: Кіровоград — кіровоград-ець — кіровоград-к-а — кіровоград-ц-і;
-піль: Бориспіль — бориспол-ець — бориспіль-к-а — бориспіль-ц-і;
-пілля: Білопілля —білопол-ець — білопіль-к-а — білопіль-ц-і — із супровідним чергуванням лише в чоловічому роді голосного [і] в закритому складі з [о] у відкритому складі.

Приєднуючись до основ з кінцевим -ів/їв, чергування [і] з [о] не відбувається через потребу зберегти звуковий склад вихідного топоніма:
Харків — харків-ець — харків-к-а — харків-ц-і;
Жашків — жашків-ець — жашків-к-а — жашків-ц-і ;
Бердичів — бердічів-ець — бердиців-к-а — бердичів-ц-і.

Якщо основа топоніма закінчується на -ськ, -к, то з огляду на закони милозвучності, вони усікаються:
Бердянськ — бердян-ець — бердян-к-а — бердян-ц-і;
Каховка — кахов-ець — кахов-к-а — кахов-ц-і.

До топонімів на -а, -е, перед якими виступає здебільшого два приголосних, суфікси -ець, -ц-і, -к-а приєднуються з допомогою звукосполук -ів-, -ан-, -ян-, -ин-:
Біла Церква — білоцерк-івець — білоцерк-івк-а — біло-церк-івц-і;
Тараща — таращ-анець — таращ-анк-а — таращ-анц-і;
Алушта — алушт-инець — алушт-инк-а — алушт-инц-і;
Шостка — шостк-инець — шостк-инк-а — шостк-инц-і;
Рокитне — рокитн-івець — рокитн-івк-а — рокитн-івц-і.

Очевидно, що за цією продуктивною моделлю утворено чужомовні етноніми, на зразок:
Данія — дан-ець, дані-єць (не дат-чан-ин) — дан-к-а, даній-к-а — дан-ц-і, даній-ц-і;
Англія — англі-єць (не англі-чан-ин) — англій-к-а — англій-ц-і;
Канада — канад-ець, канад-ієць — канад-к-а, канад-ійк-а — канад-ц-і, канад-ійц-і;
Азія — азі-єць (не азіат) — азій-к-а — азій-ц-і.

Пропоную низку катойконімів, що викликають труднощі в процесі словотворення:
Броди — брод-івець — брод-івк-а — брод-івц-і;
Горлівка — горлів-ець — горлів-к-а — горлів-ц-і;
Долина — долин-ець — долин-к-а — долин-ц-і;
Дубно — дубн-івець — дубн-івк-а — дубн-івц-і;
Запоріжжя — запоріж-ець — запоріж-к-а — запоріж-ц-і;
Золотоноша — золотонош-ець — золотоніш-к-а — золотоніш-ц-і;
Ічня — ічн-івець — ічн-івк-а — ічн-івц-і;
Кам'янець-Подільський — кам'янець-подол-ець — кам'янець-поділь-к-а — кам'янець-поділь-ц-і;
Коломия — коломи-єць — коломий-к-а — коломий-ц-і;
Кривий Ріг — криворіж-ець — криворіж-к-а — криворіж-ц-і;
Лубни — лубен-ець — лубен-к-а — лубен-ц-і;
Острог — острож-ець — острож-к-а — острож-ц-і;
Полтава — полтав-ець — полтав-к-а — полтав-ц-і;
Рівне — рівен-ець — рівен-к-а — рівен-ц-і;
Ромни — ромен-ець — ромен-к-а — ромен-ц-і;
Харцизьк — харциз-ець — харциз-к-а — харциз-ц-і;
Черкаси — черкас-ець — черкас-к-а — черкас-ц-і.

Другою за продуктивністю є словотвірна модель із суфіксами -анин, -янин, -чанин. Їхня синонімна повноправність із -ець не викликає сумнівів, однак їм властиве поєднання з твірними основами на:
-иц-я: Вижниця — вижнич-ан-ин — вижнич-ан-к-а — вижнич-ан-и;
Вінниця — віннич-ан-ин — віннич-ан-к-а — віннич-ан-и;
-ець: Кременець — кременч-ан-ин — кременч-ан-к-а — кременч-ан-и;
Кролевець — кролевч-ан-ин — кролевч-ан-к-а — кролевч-ан-и;
-ц-і: Чернівці — чернівч-ан-ин — чернівч-ан-к-а — чернівч-ан-и;
Ярмолинці — ярмолинч-ан-ин — ярмолинч-ан-к-а — ярмолинч-ан-и;
-цьк: Донецьк — донеч-чан-ин — донеч-чан-к-а — донеч-чан-и;
Луцьк — луч-ан-ин — луч-ан-к-а — луч-ан-и;
-ак: Судак — судач-ан-ин — судач-ан-к-а — судач-ан-и;
Токмак — токмач-ан-ин — токмач-ан-к-а — токмач-ан-и;
-ч: Галич — галич-ан-ин — галич-ан-ка — галич-ан-и;
Дрогобич — дрогобич-чан-ин — дрогобич-чан-к-а — дрогобич-чан-и;
(-к)и: Прилуки — прилуч-ан-ин — прилуч-ан-к-а — прилуч-ан-и;
Суми — сум '-ян-ин, сум-ець — сум '-ян-к-а — сум '-ян-и, сум-ц-і.

Вибірково суфікси -анин, -янин, -чанин поєднуються з деякими основами топонімів, що мають у своєму складі суфікс присвійности -ів/-їв, зокрема
Київ — ки-ян-ин (не києвлянин) — ки-ян-к-а — ки-ян-и або паралельна форма до харків-ц-і — харків '-ян-и — харків '-ян-к-а — харків '-ян-и.

Як називають жителів різних країн, міст, країв?
Абхазія - абхазець, абхазка.
 Австрія - австрієць, австрійка.
Англія - англієць, англійка.
Афганістан - афганець, афганка.
Багами - багамець, багамка.
Балі - балієць, балійка.
Балта - балтієць, балтійка.
Барбадос - барбадосець, барбадоска.
Барселона - барселонець, барселонка.
Басарабія - басарабець, басарабка.
Батурин - батуринець, батуринка.
Бенгалія - бенгалець, бенгалка.
Берлін - берлінець, берлінка.
Бойківщина - бойко, бойкиня.
Болгарія - болгарин, болгарка.
Боснія - боснієць, боснійка.
Буковина - буковинка, буковинець.
Бурятія - бурят, бурятка.
Бутан - бутанець, бутанка.
Варшава - варшав'янин, варшав'янка.
Великобританія - великобританець, великобританка.
Волинь - волинянин, волинянка, волинець, волинка, волиняк, волинячка.
Гаваї - гаваєць, гавайка.
Гавана - гаванець, гаванка.
Галичина - галичанин, галичанка.
Галілея - галілеянин, галілеянка.
Ганза - ганзеєць, ганзейка.
Голландія - голландець, голландка. 
Греція - грек, грекиня, гречанка.
Гуцульщина - гуцул, гуцулка.
Данія - данець, данка, данієць, данійка.
Дніпропетровськ – дніпропетровець, дніпропетровка.
Дон – дончак.
Донецьк – донеччанин, донеччанка.
Європа - європеєць, європейка.
Житомир - житомирець, житомирянин, житомирянка.
Замбезія - замбезієць, замбезійка.
Запоріжжя - запоріжець, запоріжка.
Іберія (ст. назва Іспанії) - іберієць, іберійка.
Івано-Франківськ - іванофранківець, іванофранківка.
Індіана (штат у США) - індіанець, індіанка.
Індія - індієць, індійка.
Ірак - іракець, іракиня.
Іран - іранець, іранка.
Ірландія - ірландець, ірландка.
Італія - італієць, італійка.
Кабарда - кабардинець, кабардинка.
Калмикія - калмик, калмичка.
Камбоджа - камбоджієць, камбоджійка.
Кампучія - кампучієць, кампучійка.
Камчатка - камчадал, камчадалка.
Канада - канадка, канадець, канадієць.
Канів - канівець, канівка.
Каракалпакстан - каракалпак, каракалпачка.
Карелія - карел, карелка.
Кариби - кариб, карибка.
Карпати - карпатець, карпатка.
Каталонія - каталонець, каталонка.
Кенія - кенієць, кенійка.
Київ - киянин, киянка.
Китай - китаєць, китаянка.
Кіпр - кіпріот, кіпріотка.
Корея - кореєць, кореянка.
Корсика - корсиканець, корсиканка.
Крим - кримчанин, кримчанка; кримчак, кримчачка.
Крит - критянин, критянка.
Куба - кубинець, кубинка.
Кубань - кубанець, кубанка.
Курдистан - курд, курдка.
Лаос - лаосець, лаоска.
Латвія - латвієць, латвійка; латиш, латишка.
Лемківщина - лемко, лемкиня.
Литва - литовець, литовка.
Лідія - лідієць, лідійка.
Луганськ – луганчанин, луганчанка.
Луцьк – лучанин, лучанка.
Львів - львів'янин, львів'янка.
Миколаїв – миколаївець.
 Молдова - молдованин, молдованка; молдаванин, молдаванка.
Москва – москвич, москвичка.
Назарет - назарей, назарянин, назарянка.
Німеччина - німець, німкеня.
Нью-Йорк - ньюйорківець.
Одеса - одесит, одеситка.
Орлі - орловець, орлянка.
Осетія - осетин, осетинка.
Папуа - папуас, папуаска.
Париж - парижанин, парижанка.
Петербург - петербуржець, петербуженка.
Поділля - подолянин, подолянка, подоляк.
Полісся - поліщук, поліщучка, полісянин, полісянка.
Полтава - полтавець, полтавка, полтавчанин, полтавчанка.
Польща - поляк, полька, полячка.
Португалія - португалець, португалка.
Прага пражанин, пражанка.
Румунія - румун, румунка.
Самара - самарець, самаритянин, самаритянка.
Сан-Марино - санмаринець, санмаринка.
Сахалін - сахалінець, сахалінка.
Сербія - серб, сербка, сербіянин, сербіянка.
Сеул - сеулець, сеулка.
Сибір - Сибіряк, сибірячка.
Сіам - сіамець, сіамка.
Сідней - сіднеєць, сіднейка.
Скіфія - скіф, скіф'янка.
Слобожанщина - слобожанин, слобожанка, слободян, слободянка.
Словаччина - словак, словачка.
Словенія - словенець, словенка.
Согдіана - согдієць, согдійка.
Сомалі - сомалієць, сомалійка.
Спарта - спартанець, спартанка.
Стрий - стриянин, стриянка.
Суми - сумчанин, сумчанка.
Тибет - тибетець, тибетка.
Троя - троянець, троянка.
Туніс - тунісець, туніска.
Туреччина - турок, туркеня.
Туркменія - туркмен, туркменка.
Франція - француз, французка, француженка.
Харків - харківець, харківка, харків'янин, харків'янка.
Херсон – херсонець, херсонка.
Черкаси - черкащанин, черкащанка.
Чернівці - чернівчанин, чернівчанка.
Чернігів - чернігівець, чернігівка.
Чехія - чех, чешка.
Чечня - чечен, чеченка, чеченець.
Чилі - чилійка, чилієць.
Чорнобиль - чорнобилець, чорнобилька.
Чукотка - чукча, чукчанка.
Ява - яванець, яванка.
Якутія - якут, якутка.
Ялта - ялтинець, ялтинка.
Японія  - японець, японка.

 


Немає коментарів:

Дописати коментар